Skip to main content

«Сонячний прорив» Європи: перовскіти, акумулятори та нові формати СЕС

Європі сонячна енергетика стрімко розвивається: у червні 2026 року вперше сонце стало найбільшим джерелом електроенергії в ЄС, а технологічний фокус зміщується на перовскіт-кремнієві елементи, накопичувачі та розумні системи управління, про це повідомляє європейське видання Euinsider.

Рекордні показники генерації та встановленої потужності

У червні 2026 року сонячна енергія вперше забезпечила 25% електроенергії в ЄС, обійшовши газ, атом і вітер. У липні 2026 року генерація сягнула нового рекорду — 52,8 ТВт·год, що становило близько 22% усієї генерації в Європі. Німеччина, Іспанія та Польща очолили цей сплеск.

На кінець 2025 року в Європі було встановлено близько 493 ГВт сонячних потужностей; у 2026-му очікується додатково ~76 ГВт.

Технологічні новинки: перовскіт-кремній і локальне виробництво

На Європейській конференції та виставці з фотоелектричної сонячної енергії (EU PVSEC) значна частина програми присвячена саме новим матеріалам, вимірюванням і стабільності перовскітних і тандемних рішень. Європа робить ставку на технологічний суверенітет у фотовольтаїці, і перовскіт-кремній — один із ключових напрямків.

Перовскіт-кремній (perovskite–silicon tandem) — це тип сонячних елементів, у яких перовскітний шар накладається на традиційний кремнієвий, щоб одночасно краще використовувати синю/зелену та червону/інфрачервону частини спектра й таким чином підвищити ККД.

Кремнієвий елемент добре поглинає довгохвильове (червоне/ІЧ) випромінювання, але «пропускає» коротші хвилі. У результаті тандем перетворює більше фотонів на електрику, ніж кожен матеріал окремо. Ця структура має вражаючу здатність поглинати сонячне світло та перетворювати його на електричну енергію. У той час як традиційні кремнієві сонячні елементи досягають ефективності лише 20-25% (тобто лише чверть сонячного світла перетворюється на енергію), перовськітні елементи вже демонструють ефективність понад 26%, а в тандемній конфігурації з кремнієм — понад 34%.

Алеє і виклики. Зокрема, перовскіти чутливі до вологи, тепла та УФ; потрібні кращі інкапсуляція та матеріали. Вчені з Університету Surrey також зробили прорив, показавши, що оксид алюмінію може значно подовжити термін служби перовськітних сонячних елементів, потенційно збільшивши його в десять разів.

Накопичувачі, гнучкість і розумне управління

Зі зростанням частки сонця зростає потреба у гнучкості: накопичувачах, системах керування та прогнозуванні. У 2025 році в Європі встановлено 36 ГВт·год нових накопичувачів (+48% до 2024-го), загальна потужність перевищила 100 ГВт·год.

Сонячні електростанції виробляють електроенергію одночасно — переважно опівдні. Коли встановлено багато СЕС, у ці години виникає надлишок електроенергії:

  • сонячна генерація збільшує пропозицію;
  • оптова ціна вдень знижується;
  • у періоди надлишку ціна може стати нульовою або від’ємною;
  • сонячні станції отримують нижчу середню ціну, ніж базова генерація.

Цей ефект називають сонячною канібалізацією: кожна нова СЕС частково зменшує ринкову вартість електроенергії інших СЕС.

Падіння capture price на сонячну електроенергію означає, що сонячна станція отримує дедалі нижчу середню ціну за вироблену електроенергію — часто значно нижчу за середню оптову ціну на ринку.  Через тисячі годин від’ємних цін розробники все більше орієнтуються на аукціони та проєкти з накопиченням.

Високовольтні лінії електропередач та опори електропередач розташовані поруч із масивом сонячних панелей із сонячного енергетичного парку в Саелісес, Іспанія

Нові ніші застосування: сонячні парковки, огорожі, залізниці

Європа розширює «сонячні поверхні» поза дахами:

Франція масово впроваджує сонячні парковки. Зазвичай потрібно накрити навісами з генерацією або іншими рішеннями щонайменше 50% площі паркінгу, хоча передбачені винятки для технічних, безпекових та екологічних обмежень.

Сонячний навіс поєднує одразу кілька функцій:

  • виробництво електроенергії;
  • затінення автомобілів;
  • зменшення перегріву асфальту;
  • живлення зарядних станцій для електромобілів.

Економіка таких об’єктів зазвичай дорожча, ніж наземної СЕС, через металеві конструкції, фундаменти, дренаж, освітлення та захист від зіткнень. Але частину додаткових витрат компенсують власне споживання на об’єкті, заряджання електромобілів і відсутність витрат на нову земельну ділянку.

Уздовж автострад, залізниць і промислових зон уже наявна довга лінійна інфраструктура, яку можна використовувати для генерації. У низці країн з’являються пілотні «сонячні залізниці» (після успішного досвіду у Швейцарії). Популярність набирають сонячні огорожі та інші інтегровані рішення для міст і промислових зон.

В Італії на трасі E80 біля Рима реалізовано пілотний сонячний шумозахисний бар’єр

Панелі інтегрують у шумозахисні екрани вздовж магістралей. Це особливо цікаво там, де:

  • бракує вільної землі;
  • мережеве підключення вже є поблизу дороги;
  • потрібне одночасне зниження шуму та виробництво енергії;
  • вертикальна або двостороння конструкція краще відповідає доступному простору.

Для України ці рішення можуть бути корисними насамперед у таких місцях, як паркінги комунальних об’єктів — лікарень, вокзалів, адмінбудівель або навчальних закладів. Вони мають зрозумілу користь для мешканців, можуть поєднуватися з акумулятором і зарядкою електротранспорту та не потребують відведення нової землі.

Інші публікації